Карпатський ліс стосується кожного

MUSE TRAVEL

Наша команда «Muse travel» разом з підтримкою ініціативи установ лісового та мисливського господарства Закарпаття реалізували ідею проєкта «Посади дерево-оживи екосистему Карпат», яка має на меті насадження дерев і тим самим збереження лісової спадщини карпатського лісу. Деталі проєкту за посиланням

Переконані, що майбутнє лісів залежить від дбайливого господарювання та правильної посадки дерев. Відновлення лісів є надзвичайно важливим і є вкладом у майбутнє довкілля та успішне ведення лісового господарства нащадками через 80-100 років. Варто також пам’ятати, що раціональне і розумне використання лісових ресурсів дарує людям тепло і затишок, а нехтування лісовими ресурсами, площами для забудови, екологічна несвідомість несе в собі значні проблеми, які торкаються практично всіх. Ліси – це здорові, продуктивні і поновлювальні екосистеми, які забезпечують необхідними товарами і послугами людей в усьому світі.

За оцінками ООН, 1,6 мільярда людей – 25 % населення земної кулі залежать від лісу як джерела для існування. Найважливіші проблеми лісового господарства Карпат – раціональне використання лісів, їх відновлення, вивчення породного складу, підвищення продуктивності, охорона та інші, які можуть бути успішно вирішені тільки на основі знання природи лісу. Останні роки, дуже часто через негоду, гірські райони Західної України інтенсивно потерпають від паводків. Погіршення стану лісів в Україні сьогодні є однією з найбільших екологічних проблем. Зливи підтоплюють десятки житлових будинків та господарств, пошкоджують кілометри доріг. А деякі населені пункти взагалі відрізані від цивілізації через зсуви ґрунтів. Експерти висловлюють дуже багато різних думок стосовно цієї проблеми. Найпоширенішими з них є: зменшення кількості лісових насаджень, пошкодження лісових масивів, масові забудови в екологічних місцях та загальна екологічна ситуація у світі, про що варто задуматись кожному з нас. Ключова задача сьогодні – відновити екосистему Карпатських лісів. Однак, варто пам’ятати, що не варто садити будь-що, мотивуючись порятунком планети, аби тільки земля не пустувала. Якщо зараз взятись за саджання дерев, це має бути дуже обдуманий та виважений крок, інакше ми лише зашкодимо екосистемі.

Існує твердження, що людина виконала свою життєву місію, коли посадила дерево. Однак чи достатньо цього? Садити що-небудь і де-небудь – це не про діяльність проєкту «Muse travel». Ми свідомі того, що в природі ж є безліч взаємозв’язків. Наш проєкт покликаний відновлювати екосистему лісів, не руйнуючи її. Ми детально сплановуємо та зважуємо кожен крок з фахівцями, щоб не нашкодити природі, зокрема біорізноманіттю. Види дерев, які плануються для висадки, ми ретельно підбираємо, узгоджуємо з УЖЛІС та Ужгородським лісовим господарством і в жодному випадку не збираємось саджати інтродуценти або інвазійні види, які були завезені цілеспрямовано чи випадково (або проникли самі) на нову територію, де вони раніше до того ніколи не росли. Ми розуміємо, що такі насадження – це вкрай згубно для місцевої флори. Дуже важливо висаджувати дерева, які притаманні місцевості та краю, оскільки хаотичний вибір може призвести до порушення екосистеми або взагалі не прижитись. Насаджуючи дерева-інтродуценти, ми знищуємо природу, зменшуючи життєвий простір для інших видів, які притаманні Карпатам. Насадження чужорідних видів – нічим не краща діяльність, ніж вирубка дерев. Також важливо – де саджати.

Злочином проти природи буде насадження там, де розміщені залишки інших природних екосистем – степів, луків, відслонень, боліт. Тож треба декілька разів подумати, перш ніж посадити. Інакше ваші добрі наміри принесуть лише загибель багатьох видів і рослин і тварин. Відомо, що за часів Австро-Угорщини, Карпати масово засаджували альпійськими смереками – породою, яка дуже швидко росте, а значить і прибуток дає швидкий. Але кожні 40-50 років смереки всихають, залишаючи на гірському тлі величезні голі ділянки. Сьогодні в Карпатах відновлюють історичну справедливість – вже в 2017 році тут висадили понад 20000 дерев, притаманних цьому регіону.

Дуже цінними в Карпатах вважаються модринові породи дерев. За міцністю вони не поступається дубу та стійкі до води. Також, з її насіння виробляють олифу та концентрат вітаміну С. У Карпатах, за підтримки Всесвітнього фонду природи (WWF), в рамках якої у Карпатському національному природному парку, національних парках «Сколівські Бескиди» та «Синевир» навесні 2017 року висадили понад 20 000 дерев: ялицю, бук, клен-явір та модрину. Ці дерева історично росли на території Карпат, але майже зникли наприкінці ХІХ століття. Тобто, варіантів висадки дерев, які позитивно впливатимуть на екосистему є багато, важливо лише проконсультуватись з фахівцями. Ліс вимагає постійної турботи про його збереження й раціональне використання. Відомі букові праліси Карпат входять до переліку об’єктів світової спадщини ЮНЕСКО і є унікальною спадщиною людства. За них екологи бояться найбільше, бо на відновлення цих порід піде не один десяток років. Не варто забувати, що турбота та збереження цього природного національного скарбу наш спільний обов’язок, а не тільки професійний обов’язок лісництва.

Коментарі:

Залишити коментар