Скульптура Миколайчика, яка стоїть на перилах набережної річки Уж на площі Театральній в Ужгороді, стала першою скульптуркою міста. Була встановлена, завдяки ініціативі Ф.Ф. Шандора у грудні 2010 року. Вона символізує помічника Святого Миколая. Люди кажуть, що якщо потерти Миколайчика і загадати бажання, то воно обов’язково здійсниться. Головне - вірити в нього.

Найменшу у світі репліку статуї Свободи, а також найменший функціонуючий маяк відкрили 27 липня 2011 року. У факелі, який у руках тримає ця мініатюрна статуя, завжди миготить світло. Свободка присвячена "Ужгородській регаті" та завжди готова вказати нашим суднам шлях назад до бухти. Скульптура, відома як "Свободка", встановлена на перилах Консульських сходів, що ведуть від Православної набережної до пішоходного мосту.

Бравий вояк Швейк знаходиться на перилах, які зберегли сліди куль воєнного часу. У правій руці Швейка - кнедлик, а ліва рука тримає шапку, щоб вітром не здуло. Сам Швейк із задоволенням дивиться на річку та місто. Можливо, він просто віддає честь, процитовуючи своє незабутнє "насмілюсь доповісти". Ця скульптура була встановлена 10 липня 2012 року на перилах Київської набережної. Копії Швейка також можна знайти в "Деці у нотаря" (Ужгород), на Синевирському перевалі, в Одесі, в Чехії (Оломоуц, Ліпніце, Кралупи), Словаччині (Гуменне) та Польщі (Перемишль, Кельце). Усього маленьких Швейків аж десять.

Вузол Кротона — цу частина перил на набережній, які зв’язані у вузол. Це — «вузлик на пам’ять», який присвячений силачу Івану Фірцаку, або "Кротону" - уродженцю села Білки, що на Іршавщині, який свого часу отримав титул найсильнішї людини на планеті . У 2014 році, скульптурку приурочили до виходу однойменного українського фільму про силача. Вузлик Кротона знаходиться на Київській набережній (неподалік скульптурки Швейка).

Маленький пам’ятник присвячений відомому композитору Ференцу Лісту, який відкрили в травні 2012 року біля уобласної філармонії, пережив чи не найбільше пригод серед усіх міні-скульптур. Вандали викрадали його кілька разів, обливали фарбою, його нівечила негода. Щоб вберегти фігурку від нових пригод її перевстановили на розі вулиць Фединця та Довженка та площі Жупанатської. Тобто, він "переїхав" від великого Ужа до Малого Ужа, що й символізує валізка на якій він сидить. Копія Ліста знаходиться в аропорті міста Будапешт та Чернівцях. Ференц Ліст.

Восени 2012 встановлено пам’ятник закарпатському художнику Гаврилові Глюку, одному з кращих представників закарпатської школи живопису, який зображений в автомобілі, на якому він їздив до гір писати картини. На задньому сидінні авто — мольберт, який підказує, що кермує автівкою саме художник. Згодом до скульптурної композиції Гаврило Глюк додали іменну дошку з написом на трьох мовах українській, угорській, англійській. Композиція знаходиться на вулиці Вакарова, 7.

15 квітня 2013 на пл. Театральна, 8 поряд з Миколайчиком «пришвартувався» пароплав «Карпатія», який першим відгукнувся на сигнали «Титаніка» та врятував понад 700 його пасажирів. Корабель було названо на честь Карпатського гірського масиву. Скульптура з секретом: всередину можна помістити свічку, й ілюмінатори корабля будуть світитись наче там всередині є життя та нагадує про подвиги та жертви катастрофи «Титаніка».

У травні 2013 року до тижня чеської культури було встановлено сімейство «Їглавських їжаків», які є символом міста-побратима Ужгорода — Їглави, а також символом пива «Єжик», який варять в Їглаві. Скульптури відкрили мери обох міст. Тріо їжачків оселилися на самому кінці металевих перил Київської набережної. Четвертий їжачок знаходиться в місті Їглава Чехія, а пятий поблизу Горянської ротонди в Ужгороді.

З листопада 2014 року на перилах набережної Незалежності в окулярах та навушниках «сидить» клавішник гурту Deep Purple Джон Лорд, спиною до вулиці Корзо та перехожих. На відкритті скульптури, простір навколо річки Уж був покритий димом, так була зображена найвідоміша пісня гурту: «Smoke on the water». Ідея створення скульптури виникла у 2012 році, після смерті рок-легенди, коли ентузіасти почали збирати кошти у кав’ярні «Під Замком». В результаті було зібрано 584 грн. копійкам, а це 16 кг. Ужгород, як місце майбутньої скульптури було вибрано у зв’язку тим, що саме звідси розповсюджувались (напівлегально) перші записи гурту Deep Perple, які записувались з угорського радіоефіру. Оригінальну роботу виконав М. Колодко, в березні 2024 була відновлена Р. Мурником.

Бронзова фігурка Енді Воргола «сидить» на металевих воротах біля Закарпатського обласного музею ім. Й. Бокшая. Скульптуру Енді Воргол презентували 6 грудня 2014 року. Так увіковічнили закарпатці знаменитого нащадка лемків, які колись емігрували до США. Воргол - один із засновників попарту та культова постать в історії сучасного мистецтва в цілому. Як художник, ілюстратор, дизайнер, скульптор, письменник, продюсер, кінорежисер, видавець, колекціонер, він залишив по собі величезний творчий спадок. Він сидить з фотокамерою в руках, направленою на Ужгород.

До 40-річчя відкриття головоломки та найпопулярнішої в світі іграшки - кубика Рубіка було встановлено бронзовий кубик. Новий міні-пам’ятник розмістили 22 грудня 2014 року недалеко від Свободки — на перилах сходів, що ведуть з Православної набережної до Пішоходного мосту. Тут, також розмістили вказівники із відстанню до європейських міст. Механічна головоломка, яку винайшов 1974 року угорський скульптор, винахідник Ерне Рубік стала настільки популярної в світі, що вже продано понад 300 млн екземплярів іграшки та створено десятки її варіацій.

До дня народження австрійського композитора Вольфганга Амадея Моцарта 27 січня 2015 року у внутрішньому дворику музичної школи ім. П. Чайковського по вулиці Волошина 11 встановили міні-скульптуру. Один з найпопулярніших класичних композиторів, Моцарт зробив великий вплив на світову музичну культуру. За свідченням сучасників, Моцарт мав феноменальний музикальний слух, пам’ять і неперевершену здатність до імпровізації. Певною мірою Моцарта можна вважати "земляком" закарпатців, адже композитор жив і творив в період, коли Закарпаття перебувало в складі Австро-Угорської імперії.

На вулиці Івана Ольбрахта, 3 в останній день січня 2015 року було відкрито скульптуру останнього закарпатського опришка Миколи Шугая (Сюгай). На перилах найстарішоі кав’ярні міста «Під замком» з гвинтівкою в руках сидить та захищає вхід славний розбійник. Пригоди опришка у своєму романі описав Іван Ольбрахт. «Микола Шугай — розбійник» став справжнім хітом свого часу. По мотивам створили мюзикл, п’єсу та знімали кіно. Копія міні-скульптури знаодиться на Синевирському перевалі.

На мурованій стійці вхідних воріт школи № 4 в Ужгороді відкрили міні-пам’ятник сержанту американської армії русинського походження зі Словаччини Майклу Стренку. Він відомий тим, що був учасником бойових дій в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні Другої світової війни та входив до групи солдатів, які піднімали прапор на Іодзімі. Ця подія 23 лютого 1945 року потрапила в об’єктив Джо Розенталя і фото, згодом набуло популярності та було розтиражоване у тисячах публікацій. Джо Розенталь отримав Пулітцерівську премію у галузі фотографії, ставши єдиним журналістом, який отримав цю нагороду у той же самий рік, коли було зроблено фото. Скульптуру встановлено 17 лютого 2015 року на вул. Жупанатській, 10.

До дня народження відомого фокусника та ілюзіоніста Гаррі Гудіні 24 березні 2015 року на пл. Богдана Хмельницького, 2, перед входом до готелю «Ужгород» встановили міні-пам’ятник на його честь. Гаррі — угорець, народився у Будапешті. А його бабуся — мігрантка із села Йовря (нині — Сторожниця Ужгородського району). Гаррі — майстер неймовірних звільнень від найнадійніших пут і замків. Тому скульптуру встановили на металевий загратований постамент, на який можна чіпати свої замки, які символізують проблеми, що у будь-якому випадку можуть бути вирішені. Копія знаходиться в місті Будапешт.

Міні-скульптуру «Ейфелева вежа» було встановлено до Днів французької культури в Україні та з метою порятунку останнього старовинного ліхтаря Ужгорода на розі вулиць Капітульної та Духновича поруч з греко-католицьким собором. Оригінальне творіння названо на честь її конструктора Ейфеля. Сам Ейфель називав її «300-метровою вежею», інша, народна назва — «Залізна леді». Висота ужгородської копії Ейфелевої вежі складає всього 16 см, а вага — 1 кг чистої бронзи. На урочистому відкритті «Ейфелевої вежі» навіть був присутній консул Франції, а відомий кондитер Валентин Штефаньо, що навчався кондитерської справи в Парижі, пригощав всіх смаколиками.

Найвіддаленіша від центру мініатюра розміщена біля входу у ресторан «Кілікія», що по вул. Дитяча, 1-г (на об’їзній дорозі, мікрорайон «Шахта») 08 грудня 2015 року. Скульптура «Маннекен піс» або «За крок в Європу» знаходиться у символічному місці — на центральному європейському роздоріжжі: 3 км до Словаччини, 20 — до Угорщини і кілька сотень до 12 інших європейських столиць. Ця скульптурка – завершальний елемент бювету питної води Fontanus Cilicia. Постамент, на якому розмістився ужгородський "пісяючий хлопчик", виготовлений із оригінального вулканічного туфу, привезеного із Вірменії (провінції Кілікія).

Скульптурну композицію «Малий Уж» або «Дві рибини» встановили на згадку про Малий Уж — невеличку річку, яка була притокою Ужа і протікала центром міста (сучасні вул. Підградська та Фединця) до 1930-х років ХХ ст. Між Великим і Малим Ужем утворювався острів, на якому стояв замок. Відомо також, що на цій річечці був водяний млин, з борошна, яке тут мололи, ужгородці пекли свіжий хліб. На відміну від інших міні-скульптур, ця створена із нержавіючої сталі та кована. Дві риби на жердині символізують Великий та Малий Уж, а їхня срібляста луска — це блискучі річкові хвилі. Встановили композицію 7 лютого 2015 року на ліхтарі на вулиці Фединця, на розі з провулком Гірчичне зерно.

На набережній Ужа, поруч з будівлею Генерального консульства Угорщини, «оселився» Бейла Барток. Міні-скульптуру відомому угорському композитору, піаністу та музикознавцю-фольклористу відкрили до 80-річчя від дня його смерті 25 вересня 2015 року на Православній набережній, 12. На маленькій табличці поруч із скульптуркою вказана частота угорського Радіо Барток (105.5), на якому часто лунають його твори. Копія знаходиться в місті Виноградово. На жаль, ця скульптура стала однією з жертв вандалів, але у 2020 було встановлено оновлену скульптуру.

Міні-скульптуру присвячену виноробству встановили під час святкування Дня міста та на честь кращих виноробів Закарпаття, які оберігають та відновлюють старі традиції виноградарства та виноробства. 26 вересня 2015 року в центрі Ужгорода, відкрито міні-скульптуру винолюбу, який сидить верхи на бочці тримаючи в лівій руці гроно винограду. Сидить він над винними підвалами, які простягаються всією вулицею Ольбрахта, на території Центру гунгарології УжНУ.

Мініскульптура Мухаммад аль-Ідрісі присвячена відомому арабському мандрівникові і географу, завдяки якому у 1154 році на карті Європи з’явилася перша згадка про Ужгород. Композиція виконана у вигляді столика, за яким, поруч із міні Мухаммадом, можна випити філіжанку кави біля книжкового магазину «Кобзар», що на вул. Корятовича, 1. Відкриття скульптурки 27 вересня 2015 року приурочили до Дня туризму, позаяк Мухаммад аль-Ідрісі був знаним мандрівником і об’їздив у давнину чимало земель та на замовлення сицилійського короля Рожера ІІ уклав доволі точний атлас світу "Tabula Rogeriana". На жаль, ця скульптура стала однією з жертв вандалів в 2022, але у тому ж році було встановлено оновлену скульптуру.

14 грудня 2015 року на Православній набережній неподалік Генерального консульства Угорщини в Ужгороді відкрили міні-скульптуру подружжю володарів Ужгородського замку — графу Міклошу Берчені та його дружині Крістіні Чакі. Пара є символом боротьби угорського народу за свою незалежність. Міклош Берчені в юному віці став власником Ужгородського замку, який дістався йому після смерті останнього представника роду Другетів по чоловічій лінії. Його перша дружина походила з цієї знатної родини. У віці 22 років юний Міклош став вдівцем. Через декілька років доля звела Міклоша Берчені з іншою Крістіною – Чакі, теж вдовою. Міклош був вдвічі молодшим за неї. Не зважаючи на таку різницю у віці, в їхній сім’ї панувало кохання.

Угорський художник-самоук словацько-русинського походження Тівадар Чонтварі катається на ковзанах на Православній набережній, (відразу біля пішохідного мосту). Найвідомішою роботою вважається "Старий рибалка" - картина, секрет якої розкрився лише за 100 років після смерті автора. Урочисте відкриття пам’ятника Тівадару Костка Чонтварі відбулося 10 березня 2016 року, а перехід на нове місце відбувся 5 липня 2023 року - у честь 170-річчя з дня народження художника.

7 травня 2016 року на кам’яному мурі Ужгородського замку (вул. Капітульна, 33) встановили пам’ятник князю Лаборцю, який вважається першим відомим власником міста над Ужем та замку. Лаборець був князем білих хорватів. Бронзовий князь Лаборець, скручений бронзовим шнуром і символічно прикріплений до металевого меча, є ніби його руків’ям. Таке символічне зображення князя нагадує про його трагічну загибель: Лаборця вбили нападники, утопивши в річці Свіржава, яка зараз називається Лаборець. Говорять, хто зможе витягнути меча з каменю, той стане володарем замку. Проте, цей меч вже витягували, а замок і досі у власності держави.

25-ту річницю Незалежності України Ужгород зустрів новою тематичною міні-скульптуркою. Скульптура «Єдина» — це демонстрація єдності України, від якої, наче від шоколадки, хтось так і хоче відкусити шматочок. Тож скульптура має вигляд плитки шоколаду, за формою вона повторює територію нашої держави. 24 серпня 2016 р. «шоколадку» встановили на кам’яному мурі на площі Поштовій.

29 листопада 2016 року на Ботанічній набережній біля ужгородської філармонії з’явилася скульптура присвячена мультиплікаційному Кукоцу — талісману карпатських рибалок. За легендою, перед риболовлею треба обов’язково потерти носик бронзового черв’ячка на хороший кльов. Носик спеціально зробили більшим, щоб надовше вистачило. Цей черв’ячок — персонаж популярного угорського дитячого мультфільму під назвою «Великий ри-ри-ри Рибалка», автором якого є графік, лауреат премії Кошута Ференц Шойдік. Хоч мультфільм і складається всього з 26 серій, але цього вистачило, щоб ціле покоління дітей полюбило цю казку. Копія знаходиться в місті Будапешт. У 2020 було встановлено на новому місці, відновлену скульптуру.

В Ужгороді біля обласної філармонії 27 грудня 2016 року відбулося відкриття нової міні-скульптури — Ханукії. Ханука – це єврейське свято вогнів, свято свічок, які запалюють юдеї всього світу. За переказами, увійшовши в зруйнований війною храм в Єрусалимі, євреї знайшли маленький глечик з маслом, якого було достатньо для підтримання вогню лише протягом одного дня. Проте дивним чином вогонь у золотій храмовій менорі горів цілих вісім днів. З тих часів трепетне світло свічок, чудові аромати, віра в чудеса приносять в кожен єврейський будинок свято і нагадують про мужність і героїзм предків єврейського народу. Розмістили цю міні-скульптуру біля колишньої єврейської синагоги (сучасна Закарпатська обласна філармонія), яка була зведена у 1904 році.

Міні-скульптурку під назвою «Hallom» відкрили 17 вересня 2017 р. на честь дня народження Тивадара Пушкаша та 120-річчя з появи в Ужгороді телеграфного зв’язку. Саме цьому угорському винахіднику належить розробка першої телефонної станції. Цікавим є той факт, що найпопулярніше телефонне привітання «алло» походить з угорського «hallom», що в буквальному перекладі означає — «чую». Саме це слово промовляв Пушкаш під час випробувань першої телефонної станції. Сім’я Пушкаша мала пряме відношення до Ужгорода. Міні-скульптурку розмістили біля входу до будівлі головного відділення «Укрпошти» (пл. Поштова, 4).

11 листопада 2017 року до 100-річчя «Жовтневої революції» відкрили міні-скульптуру «Hasta la vista, Lenin». Це металевий вагончик, у якому замуровано бюст Володимира Леніна, встановили неподалік залізничного вокзалу. Ужгород був одним із перших міст України, де прибрали пам’ятник Леніну. Ця символічна скульптура, якою всі бажаючі остаточно попрощаються з епохою «радянського вождя». До речі, у вагончику знаходиться справжній бюст В. І. Леніна — один із мільйона екземплярів, які за часів СРСР стояли чи не у кожному державному кабінеті. Кажуть, що саме в такому вагоні його відправили з Німеччини до росії, щоб влаштувати революцію.

Фігурку першого губернатора Закарпаття Георгія Жатковича встановили перед входом до будівлі Закарпатського обласного художнього музею ім. Йосипа Бокшая (пл. Жупанатська, 3), де колись розташовувалася місцева адміністрація — жупанат. Приурочили відкриття скульптурки «Liberty Bell» до дня народження громадського діяча та першого губернатора Закарпаття, який народився 2 грудня 1886 року, а 2 грудня 1920 року в Ужгороді проголосили День свободи. 2 грудня 2017 р. тепер асоціюється і з відкриттям міні-скульптури «Liberty bell». Мініатюрний Григорій Жаткович сидить на «дзвоні Свободи» — головному символі американської історії боротьби за незалежність від Великої Британії. Скульптор Михайло Колодко зберіг на легендарному дзвоні тріщину та викарбував слова з Біблії: «Нехай свобода буде проголошена через цілий світ усім жителям його!».

Мініатюра «Лебедине озеро» знаходиться на Київській набережній з 21 жовтня 2017 року на початку транспортного мосту через річку Уж. Маленький телевізор зафіксував зображення культового балету Петра Чайковського, який свого часу транслювали під час радянських переворотів. Приводом до відкриття нової туристичної родзинки став Всесвітній день телебачення (21 листопада), який Генеральна Асамблея ООН проголосила у 1996 на честь дати проведення першого Всесвітнього телевізійного форуму в Організації Об’єднаних Націй. Символічно, що телескульптурка знаходиться поблизу головної телевежі Закарпаття.

4 травня 2018 р. оновлену огорожу дендросаду (вул. Ф. Ракоці, 3) поблизу Ужгородської міської дитячої лікарні прикрасили міні-скульптуркою Іштвана Лаудона. Подія присвячена 130-річчю саду Лаудона. Наприкінці ХІХ століття педагог і натураліст, доктор Ужгородської Королівської католицької гімназії Іштван Лаудон зробив подарунок місту — заснував сад з рослин, які привозив із подорожей у різні країни. Сад став унікальним не лише для міста: тодішній парк Лаудона вважався одним із найбільш унікальних в Австро-Угорській імперії. Сад простягався від вулиці Собранецької до набережної Незалежності, налічував близько двох сотень екзотів. Із розбудовою міста сад Лаудона поступово забудовували, нинішній парк із десятком дерев — те, що від нього залишилося. Збереглися у парку і найбільше в Україні та найстаріше на Закарпатті гінкго, тис ягідний, кипарис болотний, сосна чорна (австрійська), криптомерія японська, магнолія Суланжа та інші. Кілька дерев дендропарку входять до міжнародної Червоної книги.

5 травня 2018 р. відбулося відкриття міні-скульптури, яка розповідає про метеорит Княгиня — найбільший відомий метеорит в Європі, падіння якого зафіксоване в новітній історії. Подолавши близько 200 кілометрів, приблизно о 17:00 9 червня 1866 року він вибухнув на висоті 40 км над с. Княгиня (Україна, Закарпатська обл., Великоберезнянський р-н.), розпавшись на більш ніж 1200 шматків, чим викликав короткочасний метеорний потік. Осколками обсипало значну площу в радіусі до 5 км. Основна маса метеоритного тіла (імовірно ядро), вагою в 279 766 грамів приземлилася за 8 кілометрів від с. Княгиня, на схилі гори Стінка (1078 м), в урочищі Чорні Млаки. Пам’ятник метеориту Княгиня встановлений на площі Шандора Петефі, на перилах навпроти кондитерської Валентина Штефаньо. Це не випадково, оскільки в тому ж році його бренд почав виготовлення цукерок «Метеорит», яка теж присвячена метеориту.

Міні-скульптура «Наполеон» з’явилася на початку липня 2018 р. на території пекарні «Дік», що на вулиці Коритнянській, має стосунок як до відомої постаті, так і до взнаваного гастрономічного тістечка. Адже в 60-х роках на Закарпатті, зокрема, неподалік Ужгорода, знімали фільм «Ватерлоо» про Наполеона. Хоч ця історична постать і немає прямого відношення до обласного центру Закарпаття, але є впізнаваною для туристів та й область входила до складу Австрійської імперії на момент завоювань Наполеона, а в замку "Паланок" кілька місяців оберігали корону святого Іштвана.

28 жовтня 2018 року нова скульптурка з’явилася в Українсько-угорському навчально-науковому інституті УжНУ. Тут «поселили» відомого не лише угорцям поета Яноша Араня. Приурочили відкриття міні-скульптури до 55-річчя створення кафедри угорської філології в університеті та 10-річчя Українсько-угорського навчально-наукового інституту. Що стосується міні-скульптури Араня, то ця постать для угорських філологів — символ. Янош найвідоміший угорський епічний поет 19 століття; друг поета Шандора Петефі та учасник революції 1848–1849.

1 вересня 2018 р. біля вхідних дверей Ужгородської дитячої школи мистецтв (пл. Ш. Петефі, 20) встановили міні-скульптуру Ференца Еркеля — угорського композитора, піаніста, диригента, засновника національної опери.

На перилах Ужгородського угорського дому, що на вул. Мукачівській, 54, зайняв місце легендарний угорський поет, публіцист, критик та політичний діяч Ференц Келчеї. Історики стверджують, що творчість і діяльність поета значно вплинули на Лайоша Кошута та революційно-демократичну молодь, очолювану Шандором Петефі. Але найбільше Ференц Келчеї відомий як автор угорського національного гімну. Він неодноразово відвідував Ужгород та написав вірш про Хуст.

Пам’ятник з міні-копією «Святої корони» з’явився 19 березня 2019 року та має вигляд прямокутного стовпа з чорного полірованого каменю, на якому угорською мовою зафіксовані основні історичні віхи, що стосуються історії корони. У 1805 році корона перебувала в Ужгороді, Середньому, Мукачеві. Згори на камені встановили бронзову міні-копію корони Святого Іштвана на подушці. Оригінал угорської реліквії експонують зараз у будівлі парламенту Угорщини в Будапешті.

Міні-скульптура «Іштван Дєньдєші — перлина Ужгорода». 25 серпня 2019 виповнилося 390 років з дня народження відомого поета Іштвана Дєньдєші. З цієї нагоди відкрили міні-скульптуру у вигляді перлини (так з угорської мови перекладається прізвище поета) в мікрорайоні Радванка, біля найстарішого житлового будинку Ужгорода.

Біля пам’ятника президенту Карпатської України Августину Волошину, що знаходиться в Ужгороді на набережній Незалежності, 9 в останній день березня 2016 року встановили міні-скульптуру «Воїни АТО». Скульптор, який вдихнув життя в фігурки воїнів, побажав залишитись інкогніто.

Міні-скульптура «Кавовий ростер» - це пам’ятник першому ужгородському кавовому ростеру (пристрою для обсмажування кавових зерен), розташований на площі Фенцика. Ростер було знайдено біля кав’ярні-ростерії Riverside. Каву в Ужгороді вже десятиліттями вживають 5-6 разів на день і цей напій просто необхідний для забезпечення нормальної життєдіяльності міста.

Міні-скульптура «Закарпатський кіфлик», 42-га в Ужгороді. Кіфлик — це закарпатське печиво у формі загнутої підківки посипаної цукром-пудрою. Робиться з різноманітними начинками —- горіховою, маковою та з лекваром (традиційним сливовим варенням). Кіфлик відкрили 9 вересня 2019 р. на вулиці Собранецькій біля ТЦ «Дастор».

Міні-скульптура «Другет» з’явилася 14 грудня 2019. Вона присвячена роду Другетів, що має франко-італійське походження, але мав безпосередній стосунок і до Закарпаття. З ними пов’язують заснування Ужгорода (Унгвара) як повноцінного міста та появу в місті вищої освіти. Другетам також належали Невицький та Ужгородський замки. Місце для встановлення статуетки обрано не випадково — «Другет» дивиться на замок, а позаду нього знаходиться колишня гімназія, що носила його ім’я.

Міні-скульптура «Масарик» з’явилася в місті 21 грудня 2019. Символічно, що публічна міні — скульптура першому президенту Чехословаччини Томашу Гаррігу Масарику розташована біля ЗОШ № 3, що збудована саме за його сприяння, та була 100 ювілейною школою. Скульптура знаходиться на Набережній Незалежності, у мікрорайоні Галаго, що забудований у період входження Закарпаття у Чехословаччину.

Міні-скульптура «Фрідман Мілтон» з’явилася в місті 18 грудня 2019. Її відкрили на вулиці Гойди. Родина видатного американського економіста Мілтона Фрідмана — вихідці із сучасного Закарпаття. Єврейська родина мешкала у тодішньому Береґсасі (нині Берегово). Сам Мілтон народився уже в Нью-Йорку у 1912 році. Цікаво, що він єдиний нобелівський лавреат із закарпатським корінням. Премію він отримав за патентування монетизації, досягнення в дослідженні споживчого аналізу, розробці грошово-кредитної теорії та демонстрації складності стабілізаційної політики.

В місті Ужгород, 3 травня 2021 року, встановлено міні-скульптуру «Cipő», на честь музиканта і композитора Ласло Боді з відомого рок-гурту «Republic», який народився в Ужгороді. Ласло - один із найуспішніших музикантів та авторів пісень в Угорщині в новітній час. Меценат встановлення: громадське об’єднання «АРМАДА КАРПАТ»

27 червня 1906 року в Ужгороді відбувся виступ всесвітньовідомого американського колективу «Дикий Захід» на чолі з Вільямом Фредеріком Коді на прізвисько "Баффало Білл". У грандіозному шоу тоді взяли участь близько 1300 людей та тварин. Після європейських столиць відвідини Ужгорода «Диким Заходом Баффало Білла» стали справжньою сенсацією. Відкриття відбулося 6 липня 2021 року.

Міні-скульптура «Закарпатські чемпіони», присвячена місцевій команді з американського футболу «Ужгородські лісоруби», які тричі ставали Чемпіонами України в Суперлізі. . Скульптурка розташована на виготовленому закарпатськими ковалями спортивному шоломі, на якому розважливо сидить бронзова фігура втомленого, але задоволеного спортсмена який щойно заніс переможний тачдаун. Скульптурна композиція доповнена пішохідною доріжкою та двома флагштоками з прапорами України та США, які оновлюються на дні незалежності країн — 4 липня і 24 серпня.

Поблизу Горянської ротонди, 26 вересня 2021 року відкрито міні-скульптуру «Ротонда Св. Анни», що присвячена найстарішому діючому храму Закарпаття. На постаменті з місцевого андезиту встановлено бронзову скульптуру найстарішої частини ротонди, що розташова на розгорнутій книзі, Свята Анна покровителька книг і книгодрукування, з літерами Альфа та Омега. Також, звертайте увагу під ноги, бо поруч ще один з сімейства їжачків. Ініцатива: отець Богдан Савула.

Міні-скульптура «торт Ужгород», встановлена 27 вересня 2021 поруч з біологічним факультетом УжНУ, з нагоди 10-ї річниці торта Ужгорода від кондитера Валентина Штефаньо, свята Хрестовоздвиження та Всесвітнього дня туризму. Торт «Ужгород» — сувенірний торт та солодка візитівка міста, який створено на основі десерту «Моранг» (печене безе з фундуком). Верхній шар десерту прикрашає Ужгородський греко-католицький кафедральний собор.

15 липня 2022 року, в Ужгороді, поблизу мосту Масарика відкрили міні-скульптурку — відомий персонаж Кртчек — кріт із популярного чехословацького мультфільму, на якому виросли кілька поколінь закарпатців. Мультфільму про крота у 2022 виповнилося 65 років. Автором цього мультика є Зденек Мілер — чеський художник, ілюстратор. Мультик став одним із символів Чехословаччини. Кртчек став символом боротьби проти урбанізації. Тематика була дуже актуальна у ту епоху, і залишається актуальною і зараз.

У День захисників та захисниць України, у День УПА, день козацтва та Покрови — 14 жовтня 2022 року, в Ужгороді відкрили міні-скульптуру «Наші козаки» — козакам Око, Грай і Туру — героям мультфільму, перша серія якого вийшла у світ 55 років тому. Міні-скульптурку встановили у скверику-альпінарії поблизу художнього музею в Ужгороді. Цікаво, що козаки озброєні сучасними видами озброєння: джавеліном, каскою та автоматом, а на їх плечах є номери: 1,2,8. Це номер закарпаської 128 бригади.

На залізничному вокзалі Ужгорода до Дня залізничника (4 листопада 2022 року), було відкрито міні-скульптуру «Валіза 2022 року», яка символізує собою ті миті історії коли Україна стала єдиною через взаємну допомогу, терпіння та присвячена всім працівникам української залізниці які у важкі моменти надпотужно допомогли внутрішнім мігрантам, біженцям, ЗСУ, волонтерам дістатися до безпечних місць. Важка кам’яна валіза з піщаника — символізує мільйони переселенців та воїнів України, з кованою залізною ручкою (символ залізної колії) та м’якою дитячою іграшкою-зайчиком (водночас це, символ слабкої людини і символ щасливого випадку) є образом мігрантів на багатьох вокзалах світу.

31 грудня 2022 року в Ужгороді зявилася скульптура, що присвячена знаменитому мему російсько-української війни «Професор з окопу». Бронзова скульптура бородатого солдата-професора УжНУ що з окопів читав лекцію студентам та став найвідомішим образом воїнів-закарпатців у світових медіа. Поруч зі скульптурою стилізований ноутбук та горнятко кави.

15 квітня 1963 року, тобто 60 років тому, на державному телебаченні Угорщини, яке бачило все населення Закарпаття у період СРСР, вперше вийшла телепрограма "Вечірня казка – Esti mese" з головний героєм ведмедиком Моці-Моцко (TV Maci ). На цій позитивній телепрограмі виросло не одне покоління угорців та закарпатців. Творцем та “хрещеною мамою” цього героя-ведмедика, як і «Вечірньої казки», є угорська письменниця Агнеса Балінт, а лялькову фігуру зробив художник Ласло Сабо. Моцко є символом дружби українського та угорських народів.

2 серпня, в Ужгороді, на подвір’ї Ужгородської гімназії №14, (також відомої як «ромська» школа) відкрили Меморіальний знак пам’яті жертв ромського Голокосту (Пораймосу). Міні-скульптура "Пораймос" у вигляді колеса з міні-скульптурою встановлений у день (2 серпня), який відзначається як Міжнародний день Голокосту ромів. Саме в ніч з 2 на 3 серпня 1944 р. у концентраційному таборі Аушвіц-Біркенау був здійснений акт масового вбивства ромів, коли у камерах загинуло понад 4000 ромських в’язнів.

В Ужгороді, 11 серпня 2023 року, на центральній опорі Пішохідного мосту, відкрили міні-скульптуру "Ужанська русалонька". Рівно 110 років тому в Копенгагені відкрили скульптуру знаменитої «Русалоньки» на честь кількох подій: 11 серпня 1875 року день поховання Ганса Крістіана Андерсена; «Ужгородської регати», де це місце першого причалу; 110-річчя з часу встановлення «Русалоньки» в Копенгагені, Данія; до Міжнародного дня молоді.

1 вересня 2023 року — до Міжнародного дня знань, на території головного корпусу УжНу відкрито скульптуру "Alma mater". На гранітному постаменті, сліди зубів (символізують приказку — гризти граніт науки) на бронзовій книзі з поглибленням (тут збиратиметься дощова вода — "сльози студента") є зображення герба УжНУ, а також сидить сова у шапці-конфедератці (символ мудрості).

На бастіоні Ужгородського замку, 9 вересня 2023 року, відкрили 59-ту міні-скульптуру в місті Ужгороді з назвою "Легенди Закарпатських замків" на честь 1130 річниці з дня народження міста. Ідея міні-скульптури полягає у вигаданій історії про розсипані скарби, які викрали із замку. В образі скарбів зібрані легендарні образи кожного із закарпатських замків — це і Лаборець, і Погань-діва, і кінь-татош, і лицар Бринда, і навіть граф Дракула …а можливо справжня історія міні-скульптури приховує історію про Габріела Другета, який карбував в своїх маєтках фальшиві монети.

Біля підніжжя Ужгородського замку, 10 вересня 2023 року, відкрили 60-ту міні-скульптуру в місті Ужгороді з назвою "Castrum Ung" на честь 1130 річниці з дня народження міста. Замок Унг стоїть на камені, який впав із Замкової гори, у нього вбито бронзовий меч на руківʼї якого знаходиться середньовічна фортеця яка охороняє наше місто.

На вулиці Ольбрахта в Ужгороді, біля ботанічного саду УжНУ, 24 жовтня 2023 року відкрили міні-скульптуру «Екскурсовод». Це вже 61-а скульптурка у місті, вона присвячена усім екскурсоводам, гідам та гірським провідникам. Вона присвячена всім екскурсоводам, гідам та гірським провідникам Закарпаття але в першу чергу пам’яті трьох загиблих гідів-військових із Закарпаття – Тараса Гайдука (саме він зображений), Івана Дівинця та Богдана Ходанича, а також на честь всіх гідів та екскурсоводів, які служать у ЗСУ. Скульптура встановлена на функціональній велопарковці біля ботанічного саду, яка виготовлена у вигляді гірських вершин, що символізують всі шість двотисячників Українських Карпат. Гід знаходиться на найвищій вершині, до якої веде драбина з восьма перекладинами, що символізують вічність подяки і пам’яті.

26 жовтня 2023 року відновили міні-скульптуру “Спортивний орієнтувальник”, додавши фігури чоловіка та жінки. Подію приурочили до 60-річчя з проведення змагань із спортивного орієнтування в Україні, які відбувалися біля Ужгорода та до старту Всеукраїнських змагань зі спортивного орієнтування «UZHGOROD OPEN – 2023 за участю 600 спортсменів з України, Чехії, Словаччини, Румунії, Литви, Угорщини та Норвегії. Перший орієнтувальник авторства Василя Бедрика з’явився в 2013 році, але його, на жаль, зламали вандали.

6 грудня 2023 року з нагоди 80-річчя з дня винаходу кулькової ручки в Ужгороді встановлено міні-скульптуру «Ласло Біро». Спантеличений різницею в часі засихання друкарської фарби та чорнила авторучки з пером, Ласло Біро і його брат-хімік Георгій спробували оснастити авторучку крихітним кульковим підшипником, який успішно «витягував» друкарську фарбу в міру обертання. Кулькові ручки в Аргентині досі називають на його честь «БІРОме». Скульптура символізує руку винахідника Ласло Біро зі знаменитою ручкою-церузою «ВІС-біроме».

13 грудня 2023 року у Міжнародний день скрипки зʼявилася міні-скульптура відомому композитору Нандору Плотені. Музикант повернувся на набе- режну, яка була названа на його честь ще у 1934 ро- ці. На сталевій підставці розташована бронзова скульптура композитора який тримає велику скрип- ку з трьома струнами кожна з яких символізує іменні скрипки які належали відомому скрипалю: Страдіва- рі, Гварнері, Аматі (букви нанесені на кілки). Скрипка нагадує кохану Євгенію, яка ніжно притулилася до скрипаля. Також, на інструменті зображено обриси коньячного бокалу та пляшки, як нагадування про те, що Плотені в свій час відкрив під Ужгородом відому гуральню для виробництва бренді. Як свідчення плинності часу на авангардній зоні залізної підставки розташувався пісочний годинник.

У 1963 році на державному телебаченні Чехословацької республіки, яке дивилися у всьому Закарпатті в радянський період, вперше вийшла телепрограма «Večerníček”. У 1975 році вона отримала головного героя - дідуся Вечернічка (Deduško Večerníček) та його помічника - пана Собаку (Pan Pes). На цій позитивній телепрограмі виросло не одне покоління чехів, словаків та закарпатців. Історія про дідуся з песиком (породи кувас - Карпатська вівчарка) створена драматургом Анною Мінічова, а у створенні саундтреку Grandpa Večerníček брали участь режисер Ладіслав Чапек та композитор Ярослав Целба. Дідусь Вечернічек та його песик тримають великий ліхтар. Сама ж 65-та міні-скульптура в Ужгороді є символом дружби чеського, словацького та українського народів.

10 квітня 2024 року встановлено 66-ту міні-скульптура присвячену 100-річчю з дня народження Сергія Параджанова. Український та вірменський кінорежисер, сценарист, композитор. Політвязень. Сценарій фільму «Тіні забутих предків» Сергій Параджанов писав із Іваном Чендеєм, тоді упорядником закарпатських казок, в якого Сергій жив майже місяць. Встановлено на постаменті де сполучено гранітний камінь (символ незламності митця) та криці (символ боротьби за правду), на якій зображено особистий підпис кіномитця. Книги символізують кращі роботи митця: «Тіні забутих предків» та «Колір граната», зверху покладено кінобобіну на якій вигравіровано літеру «С», що символізує число 100 та першу літеру імені режисера. В руках у митця половинка гранату, що символізує фільм «Колір граната».

20 травня 2024 року, у Всесвітній день бджіл, в Ужгороді відкрили 67-му міні-скульптуру «Бджілка Майя». Відкриття відбулося до 100-річного ювілею з дня першого українського перекладу історії бджілки відомим українським дитячим письменником Спиридоном Черкасенко. Німецьку казку Черкасенко переклав і опублікував, коли жив в Ужгороді, на Закарпатті. Скульптура відкрита поблизу крайового будинку «Просвіта», де виходив україномовний журнал для дітей та юнацтва «Пчілка», в якому було опубліковано переклад «Бджілка Майя». До речі, рівно 100 років тому німецький фотограф Вольфрам Юнгханс створив повнометражний кінофільм «Бджілка Майя».

4 липня 2024 року, у День Національної поліції України, в Ужгороді відкрито 68 міні-скульптуру (60*-ту), яка присвячена тим, хто береже наш спокій та боронить нашу Батьківщину - мужнім людям, до яких суспільство звертається у скрутний час. Бронзову міні-скульптуру, що уособлює собою поліцейського-учасника бойових дій, який дає наказ до пострілу артилерії по ворогу, встановлено на символічному постаменті, зробленого з артилерійських гільз скріплених крицею. Патрульний поліцейський опирається на щит оборони висотою 18 см (нагадування про те що у 2018 році створено Національну поліцію України), на якому зображений воєнний символ поліції України - Хижак (із франшизи «Predator»).

Одного разу власник місцевої ливарні, Золтан Деметер отримав листа. В ньому було коротке послання і кілька горішків. “Пане Золтан, у ваших руках фундук tonda di giffoni - справжня перлина серед горіхів. Я привіз перший саджанець з далекого італійського регіону П'ємонт. І ось, перший врожай мого закарпатського горішка родом з Італії. Біда лише одна - його не здатен розламати жоден мій інструмент. Тому прошу Вашої допомоги. Вилийте для мене особливий горіхокол для особливого горіху.” Деметер пробував розколоти той фундук всім, що під руки траплялося. Безуспішно. Аж як його погляд на натрапив на одну з кришок люків, на які місто якраз зробило велике замовлення. Він вирішив переплавити один з, вже нині знаменитих, чавунних люків. Коли горіхокол був готовий, Золтан взяв горішок, оцінив його поглядом, немов справжню коштовність і спробував розколоти. І ось в його руках вже перлинка-горіх. З того часу й пішла історія, що міцний закарпатський фундук може розколоти лише справжній закарпатський інструмент. Вшановуючи цю легенду меценати плантації фундуку Закарпаття «ФундЕко» 1 вересня 2024 року (на честь Дня знань) встановили міні-скульптуру «Міцний горішок».

8 вересня 2024 року в честь дня міста Ужгорода, на Православній набережній було відкрито міні-скульптуру Шимона Голлоші. Він був однією з найяскравіших і найталановитіших постатей в історії Закарпаття. Шимон - угорський, вірменського походження, художник, графік та авторитетний педагог та засновник нодьбанської школи живопису. Нодьбанська художня школа, справила великий вплив на формування закарпатської школи живопису.

На площі Театральна, 13 вересня 2024 року було відкрито міні-скульптуру «ROTARY” на честь 95-ти річчя Ротарійського руху на Закарпатті, та 30-ти річчя відновлення Ротарі Клуб Ужгород. Ротарі - це міжнародна добровільна клубна організація, що об'єднує 1,4 мільйона членів, які вже понад 115 років вирішують різноманітні проблеми створюючи тривалі позитивні зміни в світі.

Міні-скульптура встановлена на честь 175-річчя з дня народження Міхая Емінеску. Найвідоміший румунський поет, публіцист, громадсько-культурний діяч, класик румунської літератури. Міхай Емінеску неодноразово бував в Ужгороді, де зустрічався зі своїм студентським товаришем та місцевою елітою. Встановлено 72-ту міні-скульптуру 1 грудня - до Дня Національної єдності Румунії. На гранітному постаменті сидить бронзова скульптура поета, а на фронтальному боці постамента автограф поета та напис «Сквер Українсько-румунської дружби», на тильному боці - титульна сторінка твору «Ангел і демон».

5 грудня 2024 року, до 105 річниці Першої міжнародної презентації, а відповідно і міжнародного тріумфу українського Щедрика за підтримки закарпатського мецената Андрія Петьовки в Ужгороді з’явилася міні-скульптура «Щедрик». На зимовій годівничці сидить батько пісні - композитор Микола Леонтович, поруч з яким пташки - два щедрика лісових, відтворюючи слова пісні «Щедрик, щедрівочка…», а знизу «…прилетіла ластівочка..». Всередині годівнички різдвяний дзвіночок - нагадування про «Carol of the Bells». Скульптурна композиція розташована на стіні, де нанесено перші слова з всесвітньо відомого твору.